АРХИВ

logo

Вы находитесь здесь:портмоне/2010/Номер от 16.03.10/Евгения Божко: «Мы — будущее Украины, именно от нас зависит, какой станет наша держава»
15.03.2010 16:40

Евгения Божко: «Мы — будущее Украины, именно от нас зависит, какой станет наша держава»

Автор  Портмоне

«Я мечтаю о становлении нашей страны как конкурентоспособной в глобализированном мире ХХІ в. И верю, что экономическая элита сделает всё для осуществления мечты», — говорит Евгения Божко. Сегодня Женя учится в 11-м классе запорожской гимназии №6 и готовится к поступлению в вуз на экономическую специальность — стать одной из тех, кого называет «экономической элитой». А может, она ею уже стала?

Работа Евгении «Тенезация экономики Украины и пути ее преодоления», в которой наша «беспросветность» рассчитана и доказана различными методами: финансовым; монетарным; убыточности предприятий; электрическим (сравнение прироста внутреннего потребления электроэнергии с приростом ВВП); методом «расходы населения — розничный товарооборот», заняла первое место на областном этапе конкурса МАН и достойна самого пристального внимания бизнес-среды. Недаром и Президент (Ющенко) отметил «надзвичайну цілеспрямованість, наполегливість та відданість у навчанні» запорожской гимназистки. 

Просмотрев (перед выборами) декларацию про доходы кандидатов в президенты Украины, я обратила внимание на несоответствие задекларированного дохода и их реального уровня жизни. Именно это повлияло на выбор темы для моей научной работы. Тема очень интересная.

Самым трудным было решиться взять ее, ведь очень мало официальной статистики, литературы, трудов по данному вопросу. В процессе работы я столкнулась с проблемой несоответствия данных в различных организациях, причем погрешности достигали 20%! Несмотря на все трудности, работа написана, и надеюсь, она заинтересует экономическую элиту нашего города.

Хочу выразить огромнейшую благодарность моему научному руководителю Лысенко Наталии Витальевне за те силы, бесценное время, которое было потрачено на подготовку работы. Родителям, которые всегда переживают за меня. Гимназии №6, которая дала шанс самореализоваться. И всем, кто просто меня поддерживал.

Выдержка из работы Евгении Божко (язык оригинала)

Вплив тіньового сектору на економічну, політичну та соціальну сферу держави

Тіньова економіка з'явилася на зорі цивілізації паралельно з виникненням перших державних утворень. Так, наприклад, тільки-но людство почало карбувати монети, як відразу ж з'явилися фальшивомонетники. Подібний економічний феномен властивий усім країнам, незалежно від рівня та моделі економічного розвитку. Але в постсоціаліс-тичних країнах тіньовий сектор практично на рівних конкурує з офіційною господарською діяльністю. Без урахування факту наявності тіньової економіки неможливе проведення наукового економічного аналізу на макро- і мікрорівнях, ухвалення ефективних управлінських рішень на всіх рівнях. У загальносвітовому масштабі частка тіньової економіки становить 5-10 % від валового внутрішнього продукту (ВВП). Частка тіньової економіки в Україні становить 30-40 % від офіційного ВВП. Показник 40-50 % є вже критичним.

Основними системними наслідками тіні-зації в економічній сфері є:

— втрата дієвості фіскальних інструментів та важелів грошово-кредитної політики через значний обсяг валютної маси, який не регулюється банківською системою;

— занепад соціальної сфери;

— витік ресурсів з процесу суспільного відтворення;

— недостатній розвиток інвестування.

Поширення тіньової економіки призводить до неможливості регулювання економіки ринковими методами, із застосуванням інструментів грошово-кредитної та податкової політики, поширення адміністративних інструментів регулювання та корупції, що перешкоджає просуванню України до членства у міжнародних організаціях.

На мікрорівні тінізація економіки виявляється у застосуванні суб'єктами господарювання тіньового інструментарію забезпечення конкурентоспроможності: отримання невиправданих пільг та преференцій, приховування прибутку та схем постачання й реалізації, використання тіньової зайнятості тощо.

Основними чинниками тінізації української економіки стали:

• висока витратність та низька рентабельність ведення бізнесу;

• обтяжлива податкова система, з визначальною роллю фіскальної функції;

• знецінення вартості робочої сили;

• вузькість внутрішнього ринку та недорозвиненість ринкових регуляторів визначення ціни ресурсів та чинників конкурентоспроможності;

• нездатність держави гармонізувати економічні інтереси суб'єктів економіки.

Можна виділити два напрямки впливу тіньової економіки на життєдіяльність суспільства та його економіку: стабілізуючий та дестабілізуючий. Основними напрямками стабілізуючого впливу є:

— формування більш ефективних форм економічної діяльності, що забезпечують виживання господарюючих суб'єктів у кризових ситуаціях;

— створення у традиційних сферах нових ринкових ніш у період спаду офіційної економіки і падіння рівня життя населення;

— формування недержавної фінансової бази для вирішення соціальних завдань.

До основних дестабілізуючих напрямків можна віднести звуження податкової бази і зменшення обсягів податків, посилення кримінальної ситуації в країні та поширення принципів, коли не працює механізм заохочення за слідування соціальним нормам і покарання за їх порушення.

Наукове дослідження тіньових доходів, а також оцінка їх обсягів і характеру впливу пов'язані з труднощами теоретичного і практичного характеру.

Тіньова економіка призводить до зниження темпів інфляції. Можливі помилки в політиці зайнятості. Якщо темпи зростання тіньових доходів випереджають темпи зростання офіційного ВВП, уряд може недооцінити реальні потреби економіки в грошах.

Тінь викликає зростання інвестиційних ризиків, зниження інвестиційної активності, зменшення попиту на інвестиційні ресурси.

Тінізація економіки деформує структуру споживання в бік паразитичного характеру. Стимул до розвитку одержують ті сектори, які обслуговують осіб, що мають понаддо-ходи. У суспільстві встановлюється високий попит на предмети розкоші.

Між тим, тіньова економіка приносить суспільству і безсумнівні блага. По-перше, наслідки спаду в офіційній економіці нерідко перекриваються піднесенням у тіньовому секторі. Так було в Україні в 1991 — 1997 рр. Тіньова економіка, по суті, допомогла країні пережити глибоку економічну кризу. Ціною допомоги став надвисокий рівень корупції і перебудова структури економіки на користь секторів, що перебувають у тіні або обслуговують тіньову економіку. Також слід відмітити, що в тіні прискорюється процес концентрації капіталу, який є таким важливим для країн з перехідною економікою. Крім того, ті, хто одержує нелегальні доходи, витрачаючи їх переважно в легальній економіці, створюють попит на легально вироблені товари і послуги. Отже, тінь стимулює зростання доходів і податкових платежів у суміжній з тіньовими галузях. Тіньова діяльність через використання легальних благ стимулює легальний бізнес, збільшуючи тим самим зростання ВВП.

Детінізація економіки — це система дій, спрямована на подолання та викорінення причин та передумов тіньових явищ та процесів. Стратегічною метою детінізації економіки має стати істотне зниження рівня тініза-ції шляхом створення сприятливих умов для залучення капіталів у легальну економіку та примноження національного багатства.

Заходи щодо протидії тінізації

До основних заходів щодо протидії тінізації потрібно віднести наступні:

1. Заходи щодо детінізації економіки:

— «амністія» капіталів некримінального походження;

— податкові стимули до інвестування коштів в інноваційний сектор;

— звуження фінансової бази тіньового господарювання через зменшення рівня оподаткування фізичних осіб;

— радикальне спрощення погоджувальних та дозвільних процедур щодо здійснення підприємницької діяльності;

— обов'язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів при купівлі нерухомості та предметів розкоші;

— залучення до реалізації стратегії представників міжнародних організацій.

2. Заходи щодо декриміналізації економіки:

— ратифікація Конвенції про корупцію у контексті кримінального права;

— створення Національного бюро розслідувань;

— реформування системи звітності правоохоронних органів;

— узгодження повноважень та контрольно-ревізійних функцій Державного комітету фінансового моніторингу і правоохоронних органів у сфері легалізації тіньових капіталів.

3. Заходи щодо запобігання непродуктивного відтоку капіталів з України:

— забезпечення дієвого захисту та державних гарантій прав власників та інвесторів;

— забезпечення стабільності, прозорості та однозначності норм законодавства;

— подолання тіньових явищ у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

— прискорення розвитку фінансових ринків та корпоративного сектора;

— істотне підвищення ефективності боротьби з корупцією та організованою злочинністю у фінансовій сфері.

4. Заходи щодо захисту суб'єктів господарювання від «рейдерства»:

— створити при Міністерстві внутрішніх справ України відповідний підрозділ;

— створити при обласних державних адміністраціях робочі групи для координації

діяльності правоохоронних органів і недержавних охоронних структур;

— визнати, що функціонування підприємств у тіньовому секторі ринку несе загрозу розвитку суспільства та інтересам держави.

5. Заходи щодо детінізації політичного процесу:

— моніторинг власності державних службовців і депутатів всіх рівнів;

— заборона анонімних пожертв, внесків іноземних

компаній та неприбуткових організацій на користь суб'єктів виборчого процесу;

— опублікування щорічних фінансових звітів діяльності політичних партій;

— проведення офіційного та громадського фінансового моніторингу використання виборчих фондів;

— зняття обмежень щодо розміру виборчого фонду при одночасному посиленні контрольно-ревізійних заходів щодо джерел надходження коштів;

— посилення контролю за виконанням заборони на здійснення підприємницької діяльності державними службовцями;

— запровадження прогресивного податку на нерухоме майно;

— реформування судової влади України.

Наслідки тіньової економіки

Позитивні

Негативні

Забезпечення зайнятості населення та додаткових доходів.

Втрати бюджету та підвищення тиску на легальну економіку.

Вплив на коригування недосконалої політики влади.

Зниження ефективності макроекономічної політики.

Джерело підприємницького досвіду і можливість його реалізації.

Погіршення конкурентного середовища для легального бізнесу.

Створення умов для криміналізації суспільства, корупції та хабарництва.

Зниження соціальної захищеності працюючих.

-

Деформація структури економіки.

Високий рівень недостовірності інформаційно-статистичних даних.

 

Незважаючи на позитивні наслідки, держава має проводити політику детінізації. Механізмами детінізації на сучасному етапі можуть бути:

 реформування національної системи фінансового контролю за здійсненням протизаконної діяльності;

 формування спеціального реєстру декларацій із заявленими до відшкодування сумами ПДВ, які вважаються сумнівними;

 застосування мінімальних цін на висо-коліквідні імпортні товари;

 створення інституту представників митної та податкової служби в зарубіжних країнах для обміну інформацією;

 запровадження моніторингу за цінами в межах холдингових компаній;

 застосування змін в організаційній структурі державних холдингових компаній.

Застосування цих механізмів допоможе легалізувати тіньову економіку, що згодом буде конкурентоспроможною та посяде гідне місце у глобальній економіці ХХІ століття.


Еще статьи на тему: