АРХИВ

logo

Вы находитесь здесь:портмоне/2010/Номер от 30.03.10/Никита Проценко: «Дальнейшее развитие бизнеса и государства без социализации невозможно»
30.03.2010 12:46

Никита Проценко: «Дальнейшее развитие бизнеса и государства без социализации невозможно»

Автор  Портмоне

Идея выбрать именно эту тему появилась давно. Моя профессия однозначно будет связана с экономикой. И как будущего экономиста, меня заинтересовало, в чем заключается интерес бизнеса в меценатстве и благотворительности. При написании работы сложнее всего было учесть и проанализировать мировой опыт в области социализации бизнеса и попытаться интерпретировать его для условий Украины.

Мне было приятно узнать, что идея социализации абсолютно не нова. К сожалению, сегодня к ней нечасто обращаются при ведении бизнеса. Хотя дальнейшее развитие украинского бизнеса и государства без социализации невозможно.

Хочу выразить благодарность моему учителю экономики и научному руководителю Лысенко Наталье Витальевне, без которой невозможен был бы мой результат в экономике. А также родителям, без которых невозможна бы была моя жизнь и которых я очень сильно люблю.

Тезисы и презентационные материалы из работы Никиты Проценко (язык оригинала).

Соціальна відповідальність бізнесу в Україні існує і поступово розвивається

Думка про відповідальність багатства, в основі якої лежала ідея суспільного служіння, здавна була поширена в підприємницькому середовищі. Наприклад, у 1816 р. відомий філантроп, представник купецької династії Т.В. Прохоров у своєму творі «Про збагачення» відстоював думку, що багата людина несе моральну відповідальність за використання свого багатства, що багатство припустимо мати тільки в тому випадку, якщо воно сприяє духовно-моральному вдосконалюванню людей.

А доктрина капіталістичної добродійності, відповідно до якої прибуткові організації повинні жертвувати частину своїх коштів на благо суспільства, була розглянута сталепромисловцем Карнегі в роботі «Євангеліє процвітання» в 1900 р. Той, хто встиг роздивитись нову течію, увійшов в нове тисячоліття з оновленим іміджем та надприбутками. Численні дослідження, проведені в США, Євроспільноті та деяких азійських країнх, показали одну базову тенденцію. При рівних витоках (якість та цінова політика) споживачі стабільно віддають перевагу тим виробникам, які проявляють турботу про соціальні аспекти розвитку суспільства.

«Всеукраїнська соціальна рада» підписалась підтримувати десять принципів Глобального договору ООН, які обумовлюють відповідальність ділових кіл за захист міжнародних прав людини і непричетність до їх порушень; за ліквідацію всіх форм примусової та дитячої праці, за ліквідацію дискримінації при наймі на роботу та екологічну відповідальність.

Соціальна відповідальність можлива тоді, коли економіка стає легальною, коли бізнесмени можуть займатися «донорством» і відчувати, що їм це вигідно. Потрібна інша податкова політика, сприятлива економічна ситуація, ступінь розвитку ЗМІ некомерційного сектора. Часто вкладення бізнесом коштів у соціальні проекти сприймається владою як чергова схема тінізації прибутку й мінімізації оподатковування (у 2008 р. це відзначали 41% опитуваних). Тому компанії або перестають фінансувати соціальні ініціативи, або не афішують подібну діяльність. Виходить, що соціальна відповідальність бізнесу (СВБ) в Україні не повинна існувати, але вона існує і поступово розвивається.

В Україні на сьогоднішній день відсутні будь-які методи регуляторного заохочення соціально відповідальних компаній. При цьому 60% компаній висловили свою готовність брати участь у місцевих соціальних проектах і 51% — готовність об'єднати зусилля для вирішення соціальних проблем із владою.

Практика СВБ неможлива без адекватного висвітлення кампанії в ЗМІ. І саме на цьому етапі виникає невідповідність інтересів всіх учасників процесу. За даними Українського утворювального центру реформ, теми добродійності, допомоги нужденним не входять навіть у першу десятку тем, що цікавлять ЗМІ.

Дослідження соціально відповідального бізнесу, проведені иМО-Г<е5еагсгі Шегпаи'опаї в Україні на початку 2009 р., показали, що 64 % опитаних респондентів розуміють «соціальну відповідальність» як відповідальність бізнесу перед суспільством.

При здійсненні покупки або одержанні послуг для 21 % українців важливим фактором вибору є соціальна діяльність компанії-виробника. 60% респондентів вважає, що бізнес повинен бути соціально відповідальним. 25% респондентів вважають, що СВБ має займатись тільки благодійністю. 15% вважають, що діяльність бізнесу не пов'язана з соціальними змінами.

На запорізькій землі повільно, але нестримно підприємства усвідомлюють необхідність соціалізації бізнесу. Декілька компаній об'єдналися у благодійний фонд «Патріот Запоріжжя». Розподіл коштів фонду вирішується на зібранні всіх членів фонду, на якому прислуховуються і до побажань міської влади. За декілька років існування фонду кошти, які йшли на соціальні програми, розподілялися поміж багатьма соціальними проектами.

 

 

Використання усієї кількості соціальних ініціатив неможливе, адже це потребує неабияких затрат. Під час написання наукової роботи було проведено соціальне опитування декількох соціальних прошарків населення міста Запоріжжя, у ході якого було визначено найбільш дійові методи. Прикро відзначати, що 12,5% опитуваних не змогли чітко визначити найбільш корисні та цікаві для суспільства соціальні програми, на їхню думку. Це свідчить про недостатню інформованість населення.

В следующем номере мы дадим слово ученице лицея «Логос», представителю творческой элиты Запорожья Станиславе Муращенко. Ее научная работа также отмечена на областном этапе конкурса МАН по литературоведению. А еще будущая ученица философского факультета Киево-Могилянской академии (мечта сегодняшней выпускницы) с 13 лет пишет книги в жанре фэнтези (изданы в России), занимается живописью и мастерски владеет фотокамерой (фото Станиславы читатели «Портмоне» регулярно наблюдают на страницах газеты).

Еще статьи на тему: