АРХИВ

logo

Вы находитесь здесь:Прочее/Парламент: при проведенні земельної реформи необхідно чітко уявляти її тактичну, стратегічну та кінцеву мету - В.Литвин
24.03.2011 11:07

Парламент: при проведенні земельної реформи необхідно чітко уявляти її тактичну, стратегічну та кінцеву мету - В.Литвин

Автор  Дмитрий Трубчанин

 При проведенні земельної реформи необхідно чітко уявляти її тактичну, стратегічну та кінцеву мету. Про це Голова Верховної Ради України Володимир Литвин заявив у статті «Земля як об'єднавча основа українського суспільства», яка опублікована в газеті «Голос України» у середу напередодні парламентських слухань на тему: «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації».

На переконання В.Литвина, перш ніж розпочинати земельні реформи, «слід ретельно врахувати, яке суспільство маємо на час реформ, які його цінності й основні запити». «І, вирішуючи долю суспільства, мусимо пам´ятати, що воно в головному залежне від фактору землі, від характеру власності на землю, від домінуючих земельних відносин у країні», - зазначив він.

Керівник парламенту нагадав, що за роки незалежності з 24 серпня 1991 р. у державі було прийнято 37 законів України, 64 постанови Верховної Ради України, 178 указів Президента України, 24 розпорядження Президента України, 84 постанови Кабінету Міністрів України, 758 нормативних актів органів виконавчої влади з економічних, екологічних, організаційних, правових і соціальних питань земельних відносин.

 Але разом з тим, наголосив В.Литвин, і сьогодні в країні немає чітко вибудованої правової бази в земельних відносинах. «Більше того, величезний масив нормативних актів різних ієрархічних рівнів свідчить про стихійний, непослідовний підхід у розв'язанні земельних питань.  За великим рахунком, ми в правовій сфері лише повторили різновекторність бажань і домагань, яка існує сьогодні щодо землі в українській політиці й ідеології», - підкреслив він.

Нині, зазначив В.Литвин, питання земельної реформи набуває ще більшої актуальності й, очевидно, має вирішуватися без зволікань. «Залишається лише визначитися, якою має бути ця реформа. Коли ж беремося за проведення земельної реформи, а, очевидно, що в нас таки нема іншого вибору, маємо чітко уявляти, якою буде тактична, стратегічна та кінцева мета, - сказав Голова Верховної Ради. - Люди повинні отримати від держави чітку програму дій щодо земельних перетворень, мати можливість з нею ознайомитись, обговорити, внести своє бачення у вирішення проблеми». При цьому В.Литвин зауважив, що земельна реформа ніколи не була й не може бути суто земельним питанням. «Це питання життєдіяльності нашого суспільства. Ми можемо його вирішити так, що консолідуємо українську спільноту й зробимо ще один крок на шляху до громадянського суспільства, а можемо злегковажити та зруйнувати й ту хитку нинішню злагоду», - заявив він.

Керівник парламенту підкреслив, що земля є вирішальним фактором консолідації і розвитку громадянського суспільства. У цьому контексті В.Литвин заявив про необхідність виваженого, осмисленого, прагматичного підходу до вирішення земельних питань. За його словами, потрібно визначитися - «нам потрібна земельна реформа як шлях до побудови громадянського суспільства, а чи спонука до розбрату; посутній крок до покращення довкілля, приведення суспільних відносин у гармонію із природою, а чи продовження її варварського нищення, у чому домоглися незавидного «поступу»; ми хочемо створити сучасний агробізнес із привабливим міжнародним і національним інвестуванням, а чи сформувати чергову ковбаню, що поглине національні кошти й безповоротно відштовхне іноземні».

Голова Верховної Ради, назвавши українські землі «безпрограшним козирем у геополітичному плануванні», закликав «усіляко оберігати й примножувати в якості» свої стратегічні активи.

В.Литвин вважає за необхідне під час запровадження земельної реформи чітко визначитись: з чого починати, які шляхи подолати, якою є її кінцева мета. У цьому контексті він зазначив, що «реформу слід проводити так, щоб кращі фахівці, професіонали з села і міста потяглися до землі». Земельна реформа, за його словами, має спонукати піднесення ефективності сільськогосподарських наук до рівня сьогоденних потреб українського суспільства. Також, зазначив керівник парламенту, «не повинно бути осторонь питання про стимулювання повернення нашого працівника на Батьківщину».

У сфері законодавчого забезпечення земельної реформи, наголосив В.Литвин, треба розглянути систему взаємоузгоджених актів, які б виводили земельну реформу на вирішення як сільськогосподарських, так і проблем набагато ширшого спектра - економічних, політичних, екологічних, ідеологічних.

Голова Верховної Ради назвав деякі аспекти, які, на його погляд, потребують свого невідкладного вирішення вже сьогодні.

За його словами, це, зокрема, урахування захисту інтересів селянства при введенні в обіг земель сільськогосподарського призначення та урахування питань продовольчої безпеки, соціальної стабільності при підготовці законопроектів.

Також необхідно, вважає він, оптимально узгодити у законах права і обов´язки суб´єктів землекористування, пропорційно визначитися в дозволах, зобов´язаннях і заборонах (там, де це потрібно) з набуття землі у власність і дозволеному її використанні. Слід також передбачити граничні площі землеволодінь, геометрію їх розташування для кожного власника, допустимої кількості володінь у певній адміністративно-територіальній одиниці.

Варто визначитися, зазначив В.Литвин, з цільовим призначенням земельних ресурсів, порядком його зміни чи заборони зміни; введення відповідних санкцій за зміну цільового призначення землі, її відчуження в непередбачений термін і спосіб, за несплату податку чи ігнорування експортних оцінок.

Особливу увагу, на думку керівника парламенту, слід звернути на законодавче забезпечення використання земельних ділянок на засадах оренди: термін договору оренди, можливість і строки викупу орендованої землі, об´єм площі орендованої землі, місце реєстрації орендаря і місце сплачування ним податків, можливість передавати орендовану землю і для яких цілей (отримання кредитів, наприклад).

Голова Верховної Ради висловився за закріплення на законодавчому рівні факторів і умов припинення права на землю як власність, об'єкт користування чи розпорядження і наслідків такого припинення. За його словами, доречно законодавчо розробити механізм соціального захисту населення як-от: гарантування пільгового кредитування, пріоритетність працевлаштування фахівців і членів місцевих територіальних громад, громадян України.

В.Литвин також вважає за доцільне законодавчо вирішити питання державного спеціалізованого регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення, визначити статус, функції та повноваження відповідних установ; розробити правові засоби боротьби з «латифундизацією землі», проникненням у сільське господарство інвестиційних «пірамід», тіньових схем привласнення землі, корупції у відносинах землекористування.

Особливо ретельної розробки, сказав він, потребує законодавство по боротьбі з зовнішньої «колонізацією» української землі, яке має чітко визначити як межу можливої купівлі, оренди і т. п., так і дозволи, зобов'язання і заборони в частині використання іноземної робочої сили, переорієнтації сівозмін і виробництва сільськогосподарських культур в напрямі, вигідному іноземному інвестору, власнику, користувачеві чи розпоряднику, упередження техногенного перевантаження чи використання генномодофікованих організмів і хімічних засобів, виснаження ґрунтів.

Також, переконаний В.Литвин, маємо законодавчо передбачити упередження суспільних ризиків запровадження в Україні ринку земель сільськогосподарського призначення, зокрема таких, як:

а) формування в Україні аграрного укладу олігархічного типу;

б) обмеження державного контролю над певними територіями;

в) деформація організаційної структури сільського господарства;

г) посилення проблем на сільському ринку праці;

д) незахищеність селян як потенційних продавців земельних ділянок;

е) погіршення забезпечення населення вітчизняним продовольством;

є) прискорення обезлюднення сільської місцевості;

ж) посилення руйнування сільської поселенської мережі, інфраструктури та ін.

«Парламентські слухання повинні ще раз підкреслити виняткову важливість обговорюваної проблеми, допомогти вийти на оптимальні шляхи здійснення земельної реформи, застерегти від помилок та прорахунків, - підсумував він. - У цьому доленосному питанні ми не маємо права на помилку».

(Прес-служба) 23.03.2011 13:47

Еще статьи на тему: