Про роль кульбаби в історії

АРХИВ

logo

Вы находитесь здесь:Здоровье и медицина/Про роль кульбаби в історії
13.05.2018 09:54

Про роль кульбаби в історії

Автор  Татьяна Жавжарова

Нещодавно у Запоріжжі стартував проект-трансфермер «Кульбабова Україна» , метою якого є зміцнення відповідальності кожної людини та всієї місцевої громади, зниження рівня стресу і напруги у місті через залучення до активної турботи про власне фізичне та психічне здоров’я та довкілля.

«Одна із причин слабкості місцевих громад в Україні коріниться у відсутності у кожного мешканця навичок відповідально піклуватися про себе та довкілля», - пояснюють актуальність проекту організатори. Українці не звикли вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, рятуватися від стресів і знижувати психологічну напругу. Люди масово не звикли прибирати сміття, відходи тварин, берегти зелені насадження, але постійно невдоволені роботою комунальних служб. Переважна більшість не мають звички волонтерства та регулярної роботи задля громади, а чекають, що хтось все зробить для них: ЄС, чи США, чи новий президент, чи мер, але не вони самі. Тому в настроях росте розчарованість, тривожність, багато хто виїжджає в інші міста чи за кордон. Економічні негаразди, політична нестабільність, воєнні дії від міста, призводять до збільшення напруження та стресів, що позначається на здоров’ї людини.

«Екосенс» почав просвітницьку кампанію «Україна кульбабова» про способи виживання у місті в умовах стресу, способи збереження фізичного і психічного здоров’я серед запоріжців, залучаючи інші регіони.

Все це так, але яким чином допоможе кульбаба?

Пояснимо.

Кульбаба – потужна та життєздатна рослина, яка виживає навіть у суворих реаліях міських джунглів: ми бачимо її  на проммайданчику, вздовж автобанів, у щілинах асфальту у дворах…   «Улюблена і зростаюча скрізь кульбабка – це модель життєздатної системи, яка організована таким чином, щоб виживати в умовах змінного середовища. Одна з основних особливостей життєздатної системи в тому, що вона може адаптуватися до мінливих умов навколишнього середовища. А це саме те завдання, яке вимушено ставить перед собою сьогодні кожен житель Запоріжжя. І на прикладі кульбаби ми, заручившись підтримкою лікарів і науковців, розповімо, як виживати і зберегти здоров’я фізичне і душевне в будь-яких несприятливих умовах», – розповідає ініціатор проекту, співголова ГО «Екосенс», біологВікорія Сокол.

Саме тому кульбаба обрана символом життєздатності, нескореності обставинами та вміння бачити красу в кожній миті, проживати своє життя усвідомлено і щасливо. 
А оскільки кульбаба росте в кожному куточку міста, прикрашаючи його, то наш проект і про виживання в урбаністичному середовищі.

Активісти прагнуть залучити місцевих мешканців до свідомого прибирання районів міста, де вони живуть та відпочивають, з особливо після пікніків та відпочинку на природі, берегти зелені насадження, прибирати за тваринами.

Для цього вони організують «Кульбабові пікніки» в різних районах міста, у скверах і парках, залучаючи місцевих жителів до особистого піклування про свої райони, де вони живуть. А також розповідають на заходах про те, як зберігати своє здоров'я та довкілля, показують, як збирати рослини та вживати їх для оздоровлення, які техніки психологічного розвантаження застосовувати.

Саме так, адже кульбаба лікарська (Taraxacum officinale) вживається в народній медицині для поліпшення обміну речовин, зміцнення імунітету і нервової системи. «Хто кульбабу вживає – міцне здоров'я має!» – каже народне прислів’я.

Травниця Ірина Калина (м. Самбір, Львівської області) розповідає: «Трави лікують повільно, але надійно. Приготовані з них чаї, настої, відвари, соки, екстракти є цілющими, поживними, мають високі смакові якості, легко засвоюються. Тому вони корисні і для хворих і для здорових людей. Тому я раджу їх використовувати у повсякденному харчуванні. При правильному їх використанні можна вилікувати любе захворювання. Останнім часом  майже щодня звертаються люди з своїми проблемами. Діагнози різні: онкологія, гепатити, розсіяний склероз,цукровий діабет, проблеми шлунку та нирок…У кожного своє. Почастішали  звернення  молодих жінок  з запальними процесами яйників та ерозіями шийки матки, багато лікуються від безпліддя.

Але радує те, що все більше людей звертаються до трав з ціллю профілактики. Заміняють каву та чай нашим іван-чаєм, ранові  бутерброди — трав’яними коктелями та смузі, вводять в раціон пророщені зерна та дикороси.  Починають вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватись, проводити очищення організму. Адже хворобу легше попередити, ніж лікувати»… (повне інтерв’ю читайте http://portmone.name/personalii/irina-kalina-travi-tse-tvorinnya-boga-likuyut-povilno-ale-nadijno.html)

А ще ми читаємо всесвітньо відому повість «Кульбабове вино» американського всесвітньо відомого письменника Рея Бредбері і запрошуємо до перечитування книжки всіх охочих. «Кульбабове вино – спіймане і закупорене в пляшці літо» – тож квітки кульбаби нагадують нам про минущість часу і закликають збирати враження про події і зустрічі.

«Кульбабу помічаєш – приємні спогади маєш, рівновагу тримаєш», – каже Вікторія Сокол. І ще один афоризм: «На кульбабу подивився – у дитинстві опинився!». І розповідає гарну індійську легенду про те, як колись Богиня Радості вибирала улюблену квітку, яка ростиме повсюди у світі і нестиме радість. Троянда не захотіла рости на галявинах і пустирях, лілея також, лише кульбабка сказала, що житиме скрізь, де є діти і лунає веселий сміх. Тож богиня розселила кульбабабку по всьому світі, по луках, парках, дворах, на шляхах, і квітка несе радість людям з ранньої весни до пізньої осені.

«Екосенс» підготував у липні чудовий захід «Кульбабова вечірка» із лекцією відомої західноукраїнської травниці Ірини Калини, про користь для здоров'я вживання диких рослин, майстер-класами про можливості здорового дешевого харчування.

Партнер «Екосенсу», консалтингова компанія «Пситрон» підготувала тренінг «Радісна старанність – тому, що я живий! Як знизити психоемоційне навантаження на здоров’я школярів» для вчителів і психологів. (Як у повісті «Кульбабове вино» Р.Бредбері: «Я справді живий! – Досі я цього не знав, а якщо знав, то не запам’ятав!»).

«Екосенс» запрошує інші міста долучитися до проекту «Кульбабова Україна». Ми очікуємо, що коли кожна людина зміцнить відповідальність за власне здоров’я та збереження довкілля, дістане досвід волонтерства, об’єднання з іншими задля вирішення місцевих проблем, то результаті і місцеві громади стануть більш здоровими і більш свідомими, і суспільство більш дружнім і демократичним».

Ми мріємо, щоб українці були настільки ж життєздатними, як квітка кульбаби, яка квітне і росте попри кліматичні та екологічні негаразди. І не лише мріємо, але й діємо.

 

Думки експертів:

Про відповідальність за життя громади та своє

Директор компанії «Пситрон» (Запоріжжя), психолог, бізнес-консультант Анна Прішутова:

«Добре, якщо людині хочеться взяти на себе відповідальність за своє життя і навколишній світ, за своїх близьких. Це такий стан, коли я розумію, що я можу змінити щось, інакше, можливо, нічого й не зміниться. Я відчуваю відповідальність через причетність до процесу або до спільності людей, відчуваю себе громадянином країни, мешканцем міста чи двори, школярем або студентом конкретного вузу. Це настільки моє, що мені важлива їхня доля і я готовий нести за них відповідальність, ризикувати чимось або втратити щось (спокій, гроші, час, відпочинок) заради свого та спільного блага.

Так з'являється бажання робити соціально-корисні речі. Звісно, є справи, які навіть найвідповідальніша людина не зможе виконати одна. Але тоді відповідальна і зріла людина приймає рішення знайти співчуваючих та діяти спільно. Всі соціально значимі процеси рухаються енергією групи людей. Є ініціатор чи ініціативна група, до якої з часом і після певних докладених зусиль долучаються інші.

В соціології є поняття соціальної інгібіції (погіршення індивідуальних результатів у присутності інших людей) та соціального злиття (схильність працювати гірше, з меншою інтенсивністю, якщо над вирішенням тієї ж задачі працюють і інші люди). Це феномени доказані і добре досліджені в різних людських популяціях. Щоб уникнути їх яскравого прояву, можна лише посилити персональну відповідальність, розуміння важливості особистого вкладу та особистого прикладу. Якщо не буду сама займатися спортом – то ніхто не буде дослухатися до моїх рекомендацій з цього приводу; не буду сама сортувати сміття, – нікого не зможу переконати у важливості роздільного збирання відходів. И так у всьому.

Якщо я не беру відповідальність за себе, то хтось інший прийме за мене рішення і вплине на моє життя. Так, можливо, цей хтось буде причиною моїх невдач, але жити з цими наслідками мені. Тільки я сама знаю, що мені потрібно, як я хочу жити і куди я йду. Тож краще усе взяти оберемком: і відповідальність, і можливості».

Про користь трав у харчуванні:

Доктор-диетолог Надежда Мазепа (Днепр):

«Современное питание зачастую лишено многих важных питательных веществ. Именно поэтому с каждым годом все больше возрастает потребность в обогащении рациона для поддержания нормальной работы организма. Природой изначально задуманы различные травы и растения, как эффективные помощники в решении тех или иных вопросов со здоровьем.

На сегодняшний день, разумное и грамотное применение дикорастущих растений, которые произрастают в экологически чистой среде при правильном сборе, хранении и применении, может быть большим подспорьем в мире "синтетический и полусинтетического питания." Их можно применять как источник микро/макроэлементов и множества других полезных веществ.

Я, как диетолог-нутрициолог, рекомендую в своей практике различные травы-корректоры различных состояний. Например, одуванчик лекарственный – в виде специализированных комплексов в программах оздоровления печени и почек».

Бобровицкий Андрей, экостроитель-практик (Киев):
«Все, что вы называете сорняками, дает сумасшедшую способность к выживанию. Все, что вырастает среди разнообразных растений в лесу, больше может вас насытить разнообразными энергиями».

Виктория Сокол, биолог, энерготерапевт:

«Мы учимся выживать при любой погоде и давлении социальной среды. Быть гибкими. Адаптироваться и подстраиваться под резко меняющиеся, условия. И дикие травы нам в помощь!».

Еще статьи на тему: